Колишній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в етері Київ24 заявив, що мовні порушення під час екскурсій у Києві громадяни мають фіксувати та оперативно передавати до поліції. Як повідомляє Ukrainian Wall, у столиці діє мораторій на російський аудіовізуальний продукт у публічному просторі, однак механізм контролю за його виконанням досі залишається недостатньо чітким.
За словами Креміня, мораторій поширюється не лише на екскурсії, а й на всі масові заходи в публічному просторі столиці. Водночас посадовець наголосив, що міська влада має чіткіше визначити, хто саме несе відповідальність за контроль і реагування на порушення мовного законодавства.
Що передбачає мораторій
Мораторій на російський аудіовізуальний продукт у публічному просторі Києва означає заборону використання російської мови під час екскурсій, концертів, фестивалів та інших масових заходів просто неба чи в громадських місцях. Це рішення було ухвалене Київрадою в межах ширшої політики дерусифікації публічного простору.
Тарас Кремінь, який обіймав посаду мовного омбудсмена з 2020 до 2025 року, підкреслив, що попри наявність мораторію, проблема залишається актуальною — кияни регулярно стикаються з випадками, коли екскурсоводи використовують російську, особливо під час прийому груп із південних та східних регіонів.
Як діяти киянам: три кроки
Кремінь окреслив алгоритм дій для громадян, які стали свідками мовних порушень. Перший крок — зафіксувати факт порушення на відео або аудіо. Другий крок — звернутися безпосередньо до екскурсовода чи організатора заходу з вимогою перейти на державну мову. Третій крок — якщо реакції немає, оперативно передати зафіксований матеріал до поліції.
«Поліція зобов'язана реагувати на такі звернення», — наголосив ексуповноважений, додавши, що законодавство передбачає адміністративну відповідальність за порушення мовного закону в публічному просторі.
Київ лідирує за кількістю скарг
За даними Офісу мовного омбудсмена, Київ традиційно посідає перше місце серед регіонів України за кількістю звернень громадян щодо порушень мовного законодавства. У 2024 році до уповноваженого надійшло понад три тисячі скарг, значна частина яких стосувалася саме сфери обслуговування та публічних заходів.
Кремінь наголосив, що без активної участі громадян змінити ситуацію неможливо: «Кожен киянин має розуміти — мовне середовище міста формується щодня, і мовчання у відповідь на порушення лише закріплює ненормальну практику».