Як раніше писав Ukrainian Wall, цифровий фронт війни не менш важливий за фізичний. У 2026 році кібератаки на Сили оборони України зазнали якісних змін: ворог перейшов від масованих, але примітивних спроб зламу до цілеспрямованих операцій із використанням штучного інтелекту та соціальної інженерії. Це підтверджують дані CERT-UA — Урядової команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події, яка вже у першому кварталі 2026 року зафіксувала понад 1 400 кіберінцидентів, пов'язаних із військовими об'єктами та персоналом.
За даними фахівців із кібербезпеки, російські хакерські угруповання дедалі частіше атакують не сервери чи інфраструктуру, а самих військовослужбовців — через їхні особисті пристрої, месенджери та соціальні мережі. Телефон у кишені бійця може становити більшу загрозу, ніж пряма атака на захищений контур військового зв'язку. Держспецзв'язку фіксує, що 62% успішних атак на військовий персонал у 2025–2026 роках відбулися саме через компрометацію особистих смартфонів, а не відомчих систем.
Особливу небезпеку становлять фішингові кампанії, націлені на військових. Під виглядом повідомлень від командування або побратимів зловмисники надсилають шкідливе програмне забезпечення, здатне збирати геолокацію, перехоплювати повідомлення та навіть активувати мікрофон. CERT-UA задокументувала щонайменше сім великих фішингових хвиль проти особового складу ЗСУ, зокрема кампанії з підробленими додатками «Резерв+» та «Оберіг» — у них містилося шпигунське програмне забезпечення, що маскувалося під легітимні сервіси Міноборони. За оцінками фахівців, кількість таких атак зросла на понад 40% порівняно з 2025 роком.
Конкретні кейси: від Харкова до Запоріжжя
У березні 2026 року CERT-UA попередила про серію атак на військових у Харкові та прилеглих районах: через Telegram-акаунти, що імітували акаунти офіцерів 92-ї окремої штурмової бригади, зловмисники розповсюджували архів із трояном DarkCrystal RAT. Інший задокументований випадок — у квітні 2026 року в Запоріжжі група кіберзловмисників, пов'язана з ФСБ росії, поширювала фейкові APK-додатки з дронвізором через закриті чати підрозділів. Обидва інциденти були нейтралізовані після оперативного реагування Держспецзв'язку спільно з командуванням відповідних бригад.
Кожен солдат із смартфоном — потенційна точка входу для ворога. Ми наполягаємо на системному навчанні особового складу цифровій гігієні — це не менш важливо, ніж вміння поводитися зі зброєю.
Фахівці рекомендують військовослужбовцям дотримуватися базових правил: не використовувати особисті телефони для службового листування, регулярно оновлювати програмне забезпечення, не відкривати підозрілі посилання навіть від знайомих контактів. Окрему увагу приділяють навчанню — у підрозділах Сил оборони України поступово впроваджуються програми з кібергігієни, розроблені спільно з Держспецзв'язку та за підтримки союзників НАТО. Починаючи з лютого 2026 року такі тренінги пройшли вже більш ніж 25 000 військовослужбовців у 14 областях.
Водночас на рівні держави триває посилення технічного захисту військових комунікаційних систем. Українські IT-фахівці спільно з міжнародними партнерами розробляють нові протоколи шифрування та системи виявлення вторгнень, адаптовані під загрози, з якими стикаються Збройні сили України. На ці цілі лише в першому кварталі 2026 року було спрямовано понад 180 млн грн із державного бюджету в рамках програми цифрового захисту армії.
Ключовим викликом залишається людський фактор — жодна технологія не спрацює, якщо користувач добровільно передасть пароль або перейде за шкідливим посиланням. Саме тому CERT-UA та Держспецзв'язку визначили навчання особового складу пріоритетом на 2026–2027 роки. Плановий бюджет програми підготовки до кінця 2027 року становить щонайменше 500 млн грн, а охопити тренінгами планується весь бойовий та адміністративний персонал Сил оборони.