Як повідомляє Ukrainian Wall, УВКБ ООН оприлюднило відеорепортаж із транзитних центрів, які працюють у різних регіонах країни. Володимир і Люда — одні з багатьох вимушених переселенців, яким довелося залишити власний дім і все, що вони будували роками. Для них транзитний центр став не просто тимчасовим притулком, а місцем, де можна перевести подих після жахів, пережитих на лінії фронту.

Як працюють транзитні центри UNHCR

Мережа транзитних центрів УВКБ ООН охоплює ключові регіони, куди прибуває найбільше евакуйованих — Дніпропетровщину, Харківщину, Запоріжжя, Миколаївщину. Кожен такий центр надає базовий набір послуг: тимчасове проживання (зазвичай до двох тижнів), триразове харчування, медичну допомогу, психологічну підтримку та юридичні консультації. За даними організації, лише за перші місяці 2026 року через транзитні центри пройшли понад 15 тисяч осіб.

Особливу увагу приділяють найвразливішим категоріям — літнім людям, родинам із дітьми, особам з інвалідністю. Після стабілізації стану переселенцям допомагають знайти довгострокове житло або спрямовують до програм грошової підтримки, які також адмініструє UNHCR спільно з місцевими партнерами.

Історії, що стоять за цифрами

Володимир і Люда — не вигадані персонажі, а реальні люди, чий дім зруйнувала російська армія. «Ми виїхали з одним чемоданом, навіть документи не всі встигли взяти», — розповідають вони у відео UNHCR. У транзитному центрі подружжя отримало не лише теплу постіль і гарячу їжу, а й допомогу у відновленні документів та оформленні статусу ВПО. Саме такі історії, кажуть в УВКБ ООН, нагадують, чому гуманітарна місія в Україні залишається однією з наймасштабніших у світі.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф UNHCR надав допомогу понад 6 мільйонам українців. У 2026 році організація продовжує програми грошових виплат, ремонту пошкодженого житла, а також розширює мережу транзитних центрів у прифронтових областях.

Що далі: плани UNHCR на 2026 рік

У червні 2026 року УВКБ ООН анонсувало додаткове фінансування для транзитних центрів у східних областях. Йдеться про збільшення кількості місць для розміщення на 30% та запуск мобільних бригад, які зможуть приймати людей безпосередньо в пунктах евакуації. Окремий напрям — інтеграція переселенців у приймаючі громади через програми професійного навчання та мікрогранти для малого бізнесу.

«Транзитний центр — це не кінцева зупинка, це місце, де людина отримує першу допомогу і план подальших дій», — наголошують в українському офісі UNHCR. Для десятків тисяч українців, які втратили домівки через російську агресію, ці центри залишаються критично важливою ланкою в системі гуманітарного реагування.