Українська система освіти готується до масштабного переформатування старшої школи. Як раніше писав Ukrainian Wall, реформа передбачає перехід до трирічної профільної освіти в окремих академічних ліцеях. Тепер же Міністерство освіти і науки офіційно пояснило, чому кількість шкіл із 10–12 класами буде суттєво скорочено — і приводів для паніки немає.
За словами представників МОН, головна причина — стрімке скорочення кількості учнів старшого шкільного віку. Демографічна криза, яка розпочалася ще до повномасштабної війни, різко поглибилася через масову міграцію українців за кордон. За останніми даними, кількість дітей шкільного віку в Україні скоротилася на 30–40% порівняно з довоєнним періодом — і ця тенденція лише посилюється.
Що кажуть у МОН про скорочення старших класів
У міністерстві наголошують: ідеться не про закриття шкіл як таких, а про оптимізацію мережі закладів, що дають повну загальну середню освіту. Школи, які не зможуть набрати достатню кількість учнів для формування 10-х класів, переходитимуть у формат дев'ятирічок — тобто надаватимуть лише базову середню освіту для 1–9 класів.
Натомість учні, які бажають продовжити навчання в 10–12 класах, зможуть вступати до опорних академічних ліцеїв — більших і краще оснащених закладів, де навчання буде організоване за профільним принципом. Як повідомили в МОН, така модель уже успішно працює в низці європейських країн, зокрема в Польщі, Фінляндії та Естонії.
Коли запрацює нова модель і що зміниться
Повноцінний запуск реформи профільної старшої школи заплановано на 2027 рік. До цього часу в кожній області мають бути створені мережі академічних ліцеїв та професійних коледжів. За оцінками МОН, після реформи в Україні залишиться близько 1 200–1 500 закладів, що надаватимуть повну загальну середню освіту, замість нинішніх понад 4 000 шкіл із 10–12 класами.
У міністерстві також підкреслили, що для учнів із сільської місцевості передбачено організацію підвезення до опорних ліцеїв. Крім того, в окремих ліцеях планується створення пансіонів — гуртожитків для учнів із віддалених населених пунктів. Фінансування цих заходів частково покриватиметься коштом державної субвенції.
Освітні експерти загалом підтримують реформу, однак наголошують на ризиках: без належної логістики та достатнього фінансування діти з невеликих населених пунктів можуть опинитися поза системою якісної старшої освіти. Водночас у МОН обіцяють, що жодна дитина не буде позбавлена можливості здобути повну загальну середню освіту — для цього створюється мережа з понад тисячі потужних академічних ліцеїв по всій країні.