Розслідування Ukrainian Wall спирається на дані масштабного дослідження Texty.org.ua, яке проаналізувало, як українські міста витрачали бюджетні кошти на закупівлю генераторів та інших резервних джерел енергії. Загальна сума витрат перевищила мільярди гривень, і далеко не всі закупівлі виявилися ефективними.
Після масованих ударів росії по енергетичній інфраструктурі України місцева влада отримала значні кошти на забезпечення резервного живлення для критичної інфраструктури — лікарень, шкіл, котелень та водоканалів. Однак аналіз тендерних закупівель показав, що частина цих грошей могла бути витрачена неефективно або з порушеннями.
Скільки витратили і хто найбільше
За даними дослідження Texty.org.ua, загальна сума витрат українських міст на генератори, акумулятори, сонячні панелі та інше резервне обладнання сягнула кількох мільярдів гривень. Найбільшими замовниками стали обласні центри та прифронтові регіони, де проблема з електропостачанням стояла найгостріше.
Серед лідерів за обсягом витрат опинилися Харків, Одеса, Дніпро та Запоріжжя. У деяких випадках вартість одного генератора для комунального підприємства могла перевищувати ринкову ціну у 2-3 рази, що викликало запитання у журналістів-розслідувачів.
Тендерні дивацтва та непрозорі закупівлі
Аналіз системи Prozorro виявив численні випадки, коли тендери на закупівлю генераторів проводилися з порушенням конкурентних процедур. У деяких містах переможцями ставали компанії, зареєстровані за кілька днів до оголошення тендера, або фірми, що раніше не мали жодного стосунку до енергетичного обладнання.
Окрему увагу дослідники звернули на закупівлі, де постачальниками виступали фірми, пов'язані з місцевими чиновниками або депутатами. Такі схеми, за оцінками експертів, могли коштувати бюджетам міст сотні мільйонів гривень переплат.
Генератори, які не працюють
Ще однією проблемою стало те, що частина закупленого обладнання виявилася неякісною або не пристосованою до реальних потреб. У кількох містах генератори простоювали на складах, оскільки для їх підключення не було підготовлено відповідної інфраструктури. Інші виходили з ладу після перших же годин роботи.
Як повідомляє Texty.org.ua, у деяких громадах генератори купувалися без технічного обґрунтування — без урахування реальної потужності, необхідної для живлення конкретних об'єктів. У результаті обладнання або не могло забезпечити потрібне навантаження, або, навпаки, було надлишковим та економічно невиправданим.
Масштаб проблеми викликав реакцію на державному рівні. У Міненерго та Держаудитслужбі пообіцяли провести перевірки найбільш резонансних закупівель, однак конкретних результатів таких перевірок наразі не оприлюднено.