4 червня Україна вдруге відзначає День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України. Як писав Ukrainian Wall, цю пам'ятну дату запроваджено постановою Верховної Ради у 2024 році, аби щороку нагадувати світові про ціну, яку платять найменші українці.
За даними Офісу Генерального прокурора, станом на травень 2026 року через російську агресію загинули щонайменше 705 дітей. Ще 2527 неповнолітніх отримали поранення різного ступеня тяжкості. В ОГП наголошують: ці цифри не є остаточними, оскільки повний доступ до місць активних бойових дій та тимчасово окупованих територій наразі неможливий.
Сьогодні по всій країні відбуваються меморіальні заходи. Центральною подією стала традиційна акція «Голоси дітей», під час якої українці запалюють свічки та прикріплюють до одягу дзвіночки — символ голосів тих, кого вже немає. У Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та інших містах проходять панахиди, виставки дитячих малюнків та відкриті лекції.
Як гинуть діти: статистика трагедії
Основною причиною загибелі дітей залишаються ракетні удари та артилерійські обстріли з боку рф. За чотири роки повномасштабної війни російські війська атакували житлові будинки, школи, лікарні, дитячі садки — місця, де діти мали б почуватися в безпеці. Найбільше жертв зафіксовано в Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій та Київській областях.
Трагедія у Маріуполі, де російська авіабомба влучила в драматичний театр із сотнями цивільних, включно з дітьми, стала одним із найжахливіших епізодів цієї війни. Досі невідома точна кількість загиблих під завалами. Подібних історій — сотні: зруйнований пологовий будинок у Маріуполі, ракетний удар по вокзалу в Краматорську, обстріл торговельного центру в Кременчуці.
Міжнародна реакція та вимога справедливості
Міжнародні організації неодноразово засуджували дії росії щодо цивільного населення України. ЮНІСЕФ назвав війну в Україні «кризою прав дитини», а Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт путіна та уповноваженої з прав дитини рф марії львової-бєлової саме через незаконну депортацію українських дітей.
Українська влада продовжує документувати кожен злочин. Офіс Генпрокурора передає зібрані матеріали до міжнародних судових інстанцій. «Кожне вбивство дитини — це воєнний злочин, який не має строку давності. Ми зробимо все, щоб винні понесли відповідальність», — заявили у відомстві.