У Вінниці тарифи на воду злетять утричі: комуналка готує нові платіжки

Як повідомляє Ukrainian Wall, комунальне підприємство «Вінницяоблводоканал» офіційно ініціювало процедуру перегляду тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Востаннє вартість цих послуг у місті переглядали ще у 2021 році, і відтоді собівартість води зросла кардинально.

За попередніми розрахунками підприємства, для приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня їх доведеться підвищити майже втричі. Основна причина — стрімке здорожчання електроенергії, яка становить левову частку в собівартості водопостачання, а також зростання витрат на реагенти, пальне та заробітну плату працівників.

Що означає потрійне підвищення у цифрах? Якщо зараз середній тариф на воду для вінничан становить близько 41 гривні за кубометр (разом із водовідведенням), то після перегляду він може сягнути 120–130 гривень. Для родини з трьох осіб, яка споживає 7–9 кубометрів на місяць, додаткові витрати становитимуть 550–800 гривень щомісяця.

Коли чекати нових платіжок

Проєкт нових тарифів уже передали на розгляд до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Саме регулятор ухвалюватиме остаточне рішення — чи погоджувати запропоновані цифри, чи скоригувати їх у бік зменшення.

За оптимістичним сценарієм, нові тарифи можуть запрацювати не раніше серпня-вересня 2026 року. До цього моменту діятимуть старі розцінки, тож червневі й липневі платіжки прийдуть за звичними цифрами.

Не лише Вінниця: хвиля переглядів по всій країні

Вінниця — далеко не перше місто, де водоканали вимагають перегляду тарифів. Схожі ініціативи вже озвучували комунальники Тернополя (там тариф може зрости майже до 100 гривень), Запоріжжя (зростання у 2,5 раза) та інших міст. Причина скрізь однакова: діючі тарифи не покривають реальної собівартості послуг через подорожчання електроенергії та інфляцію.

За даними профільних асоціацій, середній рівень відшкодування тарифами фактичних витрат водоканалів по Україні становить лише 55–65%. Решту підприємства змушені покривати за рахунок скорочення інвестиційних програм та відтермінування ремонтів, що в довгостроковій перспективі лише погіршує якість послуг.