Як повідомляє Ukrainian Wall, норвезький парламент (Стортинг) офіційно ратифікував угоду про вільну торгівлю з Україною. Це рішення стало фінальним кроком у багаторічному процесі зближення економік двох країн і відкриває перед українськими експортерами нові можливості на одному з найбагатших ринків Європи.
Документ передбачає повне скасування ввізних мит для переважної більшості українських товарів. Норвегія, яка не є членом ЄС, але входить до Європейської економічної зони, тривалий час вела переговори про окрему торговельну угоду з Києвом. Ратифікація відбулася 3 червня 2026 року — і тепер угода набуває чинності після завершення всіх внутрішніх процедур.
Які сектори виграють найбільше
Експерти виділяють п'ять ключових напрямків, де український бізнес отримає найбільшу вигоду. Агросектор — норвезький ринок потребує зернових, олії та продуктів переробки, і тепер українські аграрії зможуть конкурувати там без митних бар'єрів. Металургія — норвезька промисловість зацікавлена в українському металопрокаті, особливо для суднобудування та нафтогазового сектору. IT-послуги — норвезькі компанії активно шукають технологічних партнерів, а угода спрощує транскордонну торгівлю послугами. Машинобудування — українські виробники промислового обладнання отримують преференційний доступ. Деревообробка та меблі — норвезький ринок з високою купівельною спроможністю відкритий для якісної української продукції.
Що змінюється на практиці
Угода не лише скасовує мита, а й гармонізує технічні стандарти, спрощує митні процедури та відкриває доступ до державних закупівель у Норвегії. Для українських компаній це означає зниження собівартості експорту на 5–15% залежно від категорії товарів. Окремий блок угоди стосується захисту інвестицій — норвезькі компанії отримують додаткові гарантії при вкладеннях в українську економіку, що може стимулювати приплив скандинавського капіталу в Україну.
Чому це важливо саме зараз
Норвегія послідовно підтримує Україну не лише військовою та гуманітарною допомогою, а й економічними інструментами. Угода про вільну торгівлю стає логічним продовженням цієї політики. Для української економіки, яка шукає нові ринки збуту в умовах війни, доступ до норвезького ринку є стратегічно важливим кроком диверсифікації експорту. За даними Держстату, у 2025 році товарообіг між Україною та Норвегією вже демонстрував зростання — тепер цей тренд має всі шанси прискоритися.
Норвегія стала однією з останніх країн Європейської асоціації вільної торгівлі, яка завершила процедуру ратифікації. Раніше аналогічні угоди з Україною вже ратифікували Ісландія, Ліхтенштейн та Швейцарія. Таким чином, український бізнес тепер має повноцінний безмитний доступ до всіх чотирьох країн ЄАВТ — ринку із сукупною купівельною спроможністю понад $1,2 трлн.