Як уже писав Ukrainian Wall, дискусії про можливі сценарії завершення війни в Україні дедалі активніше виходять на міжнародний рівень. І хоча значна частина уваги прикута до Сполучених Штатів та їхнього політичного курсу, реальна картина значно складніша.

В етері телеканалу Київ24 доктор історичних наук, професор Андрій Грубінко окреслив чотири ключові фактори, від яких залежатиме перебіг переговорів щодо України. За його словами, мирний процес не можна зводити лише до результатів президентських виборів у США — хоча американський чинник, безперечно, залишається одним із визначальних.

Глобальний трикутник: Вашингтон — Пекін — Брюссель

Перший блок — це глобальні домовленості між Вашингтоном і Пекіном. Як зазначив історик, китайське керівництво розглядає війну в Україні як важіль впливу одночасно на Європу та США. Тому українське питання неминуче стане частиною ширших міжнародних торгів між двома наддержавами.

Другий фактор — позиція Європейського Союзу. Брюссель, за оцінкою Грубінка, має власні стратегічні інтереси, які не завжди збігаються з американськими. Саме від здатності ЄС сформулювати спільну позицію залежатиме, чи отримає Україна надійні гарантії безпеки в межах майбутніх домовленостей.

російський чинник: еліти та готовність до перемир'я

Третій і четвертий фактори безпосередньо пов'язані з країною-агресором. По-перше, це настрої всередині російських еліт — чи готові вони до реального перемир'я, чи лише до тактичної паузи для перегрупування. По-друге — загальна внутрішньополітична ситуація в рф, яка може суттєво змінити переговорні позиції кремля.

Грубінко підкреслив: «Китай використовує війну в Україні як важіль впливу на Європу та США, тому українське питання буде частиною ширших міжнародних торгів. Саме від того, чи зможуть ключові гравці домовитися між собою, залежатиме, коли і на яких умовах розпочнеться реальний мирний процес».

Таким чином, майбутнє переговорів щодо України — це не лінійний процес із одним головним актором, а складна багатовимірна гра, в якій перетинаються інтереси одразу кількох глобальних центрів сили. Для Києва критично важливо враховувати всі ці вектори, а не покладатися лише на один із них.