Тема залежностей в українському суспільстві набуває особливої гостроти під час війни. Як раніше писав Ukrainian Wall, кількість звернень по психологічну допомогу в Україні зросла в рази після початку повномасштабного вторгнення рф. Психолог Олексій Удовенко в ефірі телеканалу «Київ24» детально пояснив, чому одних лише заборон недостатньо для подолання залежності.

За словами фахівця, обмежити доступ людини до того, що викликає залежність, — важливий, однак недостатній захід. «Ключове завдання — навчити людину розпізнавати свій стан і регулювати його безпечними способами», — зазначив Удовенко.

Психолог підкреслив, що залежності рідко виникають самі по собі — у більшості випадків вони є спробою впоратися з глибинними психологічними проблемами. Депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — саме ці стани часто стають ґрунтом для формування залежної поведінки.

Саморегуляція: що це і чому вона важлива

Саморегуляція — це здатність людини усвідомлювати власний емоційний стан і керувати ним без шкоди для себе та оточення. Удовенко наголошує, що саме цю навичку часто недооцінюють у процесі лікування залежностей, хоча вона є критично важливою для довгострокового результату.

«Людина має навчитися розуміти, що з нею відбувається в момент тяги до об'єкта залежності. Які емоції вона переживає? Яка потреба стоїть за цим імпульсом? Відповіді на ці запитання — перший крок до контролю», — пояснив фахівець в ефірі «Київ24».

Війна як каталізатор залежностей

Особливу тривогу викликає зростання кількості залежностей на тлі війни. Постійний стрес, втрати, невизначеність майбутнього — усе це створює ідеальні умови для розвитку як хімічних, так і поведінкових залежностей. Психолог закликав не ігнорувати перші тривожні сигнали та звертатися по фахову допомогу.

Удовенко також додав, що лікування залежності — це комплексний процес, який включає роботу з психотерапевтом, розвиток навичок саморегуляції, а в деяких випадках — і медикаментозну підтримку. Заборона без навчання альтернативним способам регуляції стану — це лише відтермінування проблеми.