Україна завершує Національний тиждень безбар'єрності, і як Ukrainian Wall з'ясував, центральною темою цьогоріч стало не просто усунення фізичних перешкод, а глибока трансформація системи реабілітаційної допомоги. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону оприлюднив ключові показники, за якими можна судити про реальний масштаб змін.
За словами міністра, сьогодні в Україні функціонує понад 500 закладів, які надають реабілітаційну допомогу. Із них 350 — це стаціонарні відділення при кластерних і надкластерних лікарнях, ще понад 200 забезпечують амбулаторну реабілітацію. Така архітектура дозволяє розпочинати відновлення пацієнта вже в реанімації — одразу після травми, інсульту чи інфаркту.
Як побудована система: від реанімації до громади
Реформа 2023 року закріпила принцип: реабілітація має відбуватися в лікарні, а не в санаторіях. «Травма, інсульт, інфаркт лікується в лікарні, і в лікарні відразу в реанімації розпочинається гостра реабілітація, потім підгостра — в реабілітаційному відділенні», — пояснив Ляшко. Для довготривалих випадків створено спеціалізовані центри — зокрема, на Рівненщині запрацював центр спинальної травми.
Окремий акцент — на амбулаторній реабілітації в громадах та запуску монопослуг на рівні первинної допомоги. Це означає, що людина після виписки зі стаціонару може продовжити відновлення у свого сімейного лікаря за напрацьованим реабілітологами планом. Мета — зробити допомогу географічно доступною, щоб пацієнтам не доводилося долати 100–150 км.
8 млрд грн і 12 000 фахівців: цифри, що вражають
Фінансовий вимір програми — 8 мільярдів гривень, закладених у договорах Національної служби здоров'я України на 2026 рік. Це кошти, якими держава оплачує реабілітаційні послуги закладів за програмою медичних гарантій. Для пацієнта реабілітація залишається повністю безоплатною.
Кадровий прорив також суттєвий: якщо у 2022 році в системі працювало близько 1 500 реабілітаційних спеціалістів, то на початок 2026-го — понад 12 000, тобто у 8 разів більше. Йдеться про мультидисциплінарні команди: фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови й мовлення, психологи, медсестри.
Фізичний терапевт і амбасадор безбар'єрності Сергій Худа наголосив: «Це зовсім інший підхід. Раніше реабілітацію сприймали як одного фахівця, який щось робить. Насправді це величезна команда, яка працює заради сім'ї і для пацієнта».
Що далі: якість за єдиним стандартом
У МОЗ визнають: ідеальною систему ще не назвеш, але вона вже відповідає стандартам Європейського Союзу. Ключове завдання на наступний період — уніфікувати якість послуг. «Нам цікаво, щоб і в Києві, і у Львові, і в Бердичеві були одні стандарти надання реабілітаційної допомоги», — підкреслив Ляшко.
Ще один виклик — черги. Міністр пояснив, що потреба в реабілітації визначається виключно лікарем, а не бажанням пацієнта, і саме за медичними показаннями формується маршрут. Це дозволяє уникнути плутанини між власне медичною реабілітацією, фізкультурно-оздоровчими програмами та санаторно-курортним відпочинком — поняттями, які десятиліттями змішували в одне.