Що сталося в Галаці 29 травня
Як раніше повідомляв Ukrainian Wall, уранці 29 травня російський ударний дрон типу «Герань-2» влучив у 10-поверховий житловий будинок у румунському місті Галац, неподалік кордону з Україною. Вибух пошкодив кілька квартир, на щастя, обійшлося без жертв. Одразу після інциденту постало логічне запитання: чому румунська система протиповітряної оборони, яка перебуває в стані підвищеної готовності через війну в Україні, не змогла перехопити ворожу ціль?
4 хвилини, яких не вистачило
Міністерство оборони Румунії офіційно прокоментувало ситуацію, і відповідь виявилася несподівано відвертою. Як повідомили у відомстві, дрон перебував у повітряному просторі Румунії лише близько 4 хвилин. Цього часу виявилося катастрофічно мало для повного циклу ураження повітряної цілі.
«Для знищення повітряної цілі потрібен певний час, який передбачає три етапи: виявлення, ідентифікацію та безпосередньо ураження. Чотири хвилини — це дуже мало», — пояснили в румунському оборонному відомстві.
Юридичний бар'єр: що заважає збивати швидше
Окрім суто технічного аспекту, румунські військові послалися на юридичні причини. Йдеться про національне законодавство, яке регулює застосування зброї в мирному повітряному просторі. Навіть коли радар фіксує невідомий об'єкт, військові зобов'язані пройти через процедуру підтвердження загрози, перш ніж відкрити вогонь. У випадку з дроном, який летів із боку українського кордону, ця процедура просто не вклалася у відведені хвилини.
Чотири хвилини — це дуже мало для виявлення, ідентифікації та ураження повітряної цілі.
Контекст: Румунія і дрони рф
Це вже не перший випадок, коли уламки або цілі безпілотники з російськими маркуваннями падають на території Румунії. Лише за останню добу в країні виявили два таких апарати — один у Галаці, інший біля села Бесешть. Румунська влада вже скликала екстрену зустріч із союзниками по НАТО для обговорення ситуації.
Інцидент у Галаці знову порушив дискусію про те, чи мають країни східного флангу НАТО право збивати російські повітряні об'єкти ще на підльоті до свого кордону — наприклад, над територією України. Поки що відповідь залишається негативною, а румунський досвід із 4 хвилинами лише підсилює аргументи тих, хто закликає до змін.