Мінімальна пенсія 7387 грн уже з липня: у Раді зареєстрували законопроєкт, який усе змінює

Що саме пропонують: цифри, від яких перехоплює подих

Як раніше писав Ukrainian Wall, соціальні стандарти в Україні роками залишаються на рівні, який не покриває реальних потреб людей. Однак новий законопроєкт №15224-5, зареєстрований у Верховній Раді 22 травня 2026 року, пропонує різкий стрибок одразу за трьома ключовими показниками.

По-перше, прожитковий мінімум — базова величина, до якої прив'язані сотні соціальних виплат — пропонують підняти майже до 10 000 гривень. З липня 2026 року він має становити 9 906 грн, а з жовтня — вже 10 180 грн. Для порівняння: сьогодні цей показник для непрацездатних осіб становить лише 2 361 грн.

По-друге, мінімальна пенсія за віком, за логікою законопроєкту, зростає до 7 387 грн уже в липні та до 7 591 грн у жовтні. Це означає, що людина, яка сьогодні отримує мінімальну пенсію (близько 2 500–3 000 грн), потенційно може побачити збільшення одразу на 4 000–5 000 гривень.

Мінімальна зарплата — ще один сюрприз законопроєкту

Третій ключовий показник — мінімальна заробітна плата. Автори законопроєкту пропонують встановити її на рівні 11 183 грн з липня та 12 160 грн із жовтня 2026 року. Хоча пенсіонери напряму не отримують зарплату, зміна мінімалки впливає на розрахунок багатьох соціальних виплат і на розмір майбутніх пенсій для тих, хто ще працює.

Для людей із мінімальними виплатами таке підвищення означало б не просто більшу суму на картці — це була б можливість купити необхідні ліки, не вибирати між комуналкою та продуктами, не економити на найнеобхіднішому. Особливо це стосується пенсіонерів, які сьогодні буквально виживають на 2 500–3 200 грн на місяць.

Чи реально це: головне питання без відповіді

Попри вражаючі цифри, законопроєкт №15224-5 — це лише пропозиція, а не ухвалене рішення. Як зазначають експерти, для реалізації таких соціальних стандартів потрібні десятки, а то й сотні мільярдів гривень із бюджету. Джерела такого фінансування наразі не визначені.

Крім того, навіть якщо документ розглянуть у Верховній Раді, його можуть суттєво змінити: урізати цифри, перенести строки або взагалі відкласти на невизначений термін. Історія українського парламенту знає чимало прикладів, коли гучні соціальні ініціативи так і залишалися лише красивими заголовками.

Тож українцям варто уважно стежити за подальшою долею законопроєкту, але не поспішати планувати бюджет на основі обіцяних сум. Як тільки з'явиться рішення про голосування — саме тоді можна буде говорити про реальні зміни.