Кого українці готові захищати

Ukrainian Wall проаналізував результати свіжого соціологічного дослідження, яке викликало жваву дискусію в експертному середовищі. Абсолютна більшість українців висловила готовність підтримати участь Збройних сил України у захисті сусідніх країн у разі військової агресії з боку росії.

Згідно з опитуванням, найвищий рівень підтримки отримала ідея захисту Литви, Латвії та Естонії — трьох країн Балтії, які межують із росією та мають давні історичні зв'язки з Україною. Також високі показники солідарності зафіксовано щодо Молдови — держави, яка безпосередньо відчуває тиск кремля через придністровський конфлікт.

Не менш показовою стала підтримка захисту Фінляндії та Польщі — двох країн-членів НАТО, які надають Україні значну військову та гуманітарну допомогу. Ці цифри свідчать: українське суспільство розглядає безпеку східного флангу Європи як спільну справу, а не виключно двосторонні відносини між окремими державами.

Що стоїть за цифрами

Опитування проводилося в період, коли росія продовжує інтенсивні обстріли українських міст та енергетичної інфраструктури. Такий контекст лише посилює відчуття спільної загрози — українці на власному досвіді знають, що означає бути об'єктом агресії кремля, і не бажають такого сценарію для сусідів.

Експерти зазначають: готовність українців захищати інші держави не є абстрактним жестом. За понад два роки повномасштабної війни українська армія набула унікального бойового досвіду протидії російській військовій машині. Цей досвід може стати вирішальним фактором у разі розширення конфлікту на інші країни регіону.

Як це вплине на оборонну політику

Результати опитування вже привернули увагу аналітиків з країн-членів НАТО. На тлі дискусій про створення єдиної системи колективної безпеки в Центрально-Східній Європі, високий рівень суспільної підтримки в Україні стає важливим політичним сигналом.

Йдеться про те, що українське суспільство не замикається виключно на власній обороні, а мислить категоріями регіональної безпеки. Це створює міцний фундамент для поглиблення військово-політичного співробітництва між Україною та її західними партнерами, зокрема в рамках безпекових угод, підписаних протягом 2024–2025 років.

Водночас соціологи підкреслюють: важливо відстежувати динаміку цих настроїв у довгостроковій перспективі, адже готовність до активної участі в обороні інших держав безпосередньо залежить від рівня виснаження суспільства внаслідок війни.