Про що домовилися в Берні
Як повідомляє Ukrainian Wall, Україна та Швейцарія підписали рамкову угоду про довгострокове стратегічне партнерство у сфері штучного інтелекту та цифрової економіки. Переговори тривали кілька місяців, а фінальний документ було узгоджено під час візиту української делегації до Берна. За даними Укрінформу, угода розрахована щонайменше на п'ять років і передбачає спільне фінансування цифрових проєктів, обмін технологіями та експертизою.
Швейцарська сторона високо оцінила досвід України у побудові державних цифрових сервісів — насамперед застосунку Дія, який став світовим бенчмарком у сфері електронного урядування. «Україна має унікальну екосистему цифрових послуг, якої немає в жодній іншій країні Європи», — зазначили в Міністерстві цифрової трансформації.
Що зміниться для Дії
Угода зі Швейцарією відкриває для українського застосунку принципово нові горизонти. Ідеться про інтеграцію швейцарських ШІ-рішень у платформу Дія, що дозволить суттєво розширити функціонал електронних послуг. Зокрема, планується запуск розумних асистентів на базі штучного інтелекту, які зможуть консультувати громадян у режимі реального часу.
Крім того, швейцарські партнери готові інвестувати в розвиток цифрової інфраструктури України — від хмарних сховищ для державних даних до систем кібербезпеки. Усе це має зробити Дію не просто зручним застосунком, а повноцінною цифровою державою в смартфоні, здатною обробляти найскладніші адміністративні процедури за лічені хвилини.
Цифровий стрибок: контекст
Партнерство зі Швейцарією — не перший міжнародний успіх української цифрової команди. За останні три роки Дія пройшла шлях від експериментального застосунку до платформи, якою користуються понад 20 мільйонів українців. Естонія, Польща, Велика Британія вже вивчають український досвід, а тепер до них приєднується одна з найбільш технологічно розвинених країн світу.
За словами представників Мінцифри, нова угода дозволить Україні не лише отримувати технології, а й експортувати власні цифрові рішення. «Ми більше не наздоганяємо — ми задаємо стандарти», — наголосили у відомстві. Перші спільні проєкти мають стартувати вже восени 2026 року, а повний план реалізації угоди розрахований до 2031 року.