Травень 2026 року може стати переломним для української системи мобілізації. У Верховній Раді зареєстровано одразу кілька законопроєктів, які передбачають радикальну трансформацію ТЦК, запровадження електронних повісток і встановлення чітких строків демобілізації. Джерела в парламенті стверджують: розгляд ключових ініціатив може відбутися вже у першій половині червня.
Головна мета реформи — не лише підвищити ефективність призову, а й подолати корупційні схеми, які роками процвітали в системі військкоматів. Як зазначають автори ініціатив, нинішня модель ТЦК себе вичерпала — і суспільство, і військове керівництво вимагають змін.
Онлайн-повістки: як це працюватиме
Один із найгучніших пунктів реформи — запровадження електронних повісток через смартфон. Народний депутат пропонує механізм, за якого військовозобов'язаний отримуватиме сповіщення безпосередньо в застосунку «Резерв+» або через інший цифровий канал. При цьому обов'язковою стане відеофіксація вручення — це має унеможливити ситуації, коли повістку «вручили» без фактичного контакту з людиною.
За задумом, після отримання електронної повістки у військовозобов'язаного буде чітко визначений термін для явки до ТЦК. Неявка автоматично фіксуватиметься в реєстрі, що запускатиме процедуру адміністративного чи кримінального провадження. Водночас у Раді наголошують: паперові повістки ніхто не скасовує — цифровий формат стане додатковим, а не єдиним каналом оповіщення.
Два роки — і додому: що відомо про демобілізацію
Окремим блоком у реформі йде питання строків служби. Народні депутати готують законодавчі зміни, які передбачають: військовослужбовець, який відслужив 24 місяці (2 роки), отримує право на демобілізацію. Це одна з найбільш очікуваних норм — адже саме невизначеність строків служби є одним із головних демотиваторів для потенційних мобілізованих.
Втім, у профільному комітеті попереджають: запровадження чітких строків потребуватиме компенсаторних механізмів — держава має забезпечити достатній приплив нових військових, щоб замінити тих, хто звільняється. Саме тому паралельно розглядаються стимули для добровольців: підвищені виплати, розширені соціальні гарантії та пріоритетне право на вступ до вишів після служби.
7 днів: кого мобілізують навіть із відстрочкою
Ще одна норма, яка викликала резонанс, — правило 7 днів. Згідно з новими роз'ясненнями, ТЦК отримали право мобілізувати військовозобов'язаних, які мають відстрочку або бронювання, якщо ті не з'явилися за викликом протягом 7 календарних днів без поважної причини. Фактично це означає: навіть наявність броні не рятує, якщо людина ігнорує офіційний виклик.
Юристи вже назвали цю норму «сірою зоною», оскільки механізм оскарження дій ТЦК у таких випадках досі не прописаний. Очікується, що в рамках ширшої реформи цей пункт доопрацюють — зокрема, пропишуть чіткий перелік поважних причин для неявки.
Бронювання більше не безстрокове
Паралельно у Раді обговорюють зміни до системи бронювання. Головна новація: бронь перестане бути безстроковою. Підприємствам критичної інфраструктури доведеться регулярно підтверджувати свій статус, а перелік критичних підприємств — переглядатимуть щоквартально. У Мінекономіки вже підтвердили, що відповідні зміни перебувають на фінальній стадії узгодження.
За оцінками експертів, комплексна реформа ТЦК та мобілізації — це не просто технічні правки, а спроба перезапустити всю систему військового обліку в країні. Чи встигнуть нардепи ухвалити ключові законопроєкти до кінця весняної сесії — питання відкрите, але сигнал суспільству вже подано: правила гри зміняться, і досить суттєво.
Нещодавно ми розповідали, гроші, проїзд та комуналка, пенсіонерам дали більше, ніж усі думають – перевірте свої пільги у травні.
Також «Стіна» повідомляла, що військові почекають, поліції готують різке підвищення зарплат — Рада просуває рішення, яке вдарить по бюджету.
Ще ми писали, росія почала втрачати більше, ніж захоплює, CNN заявив про перелом на фронті та успіхи ЗСУ.