В Україні з’явилося важливе судове роз’яснення щодо виплат родинам померлих військовослужбовців. Йдеться про випадки, коли боєць помер не від поранення, а від захворювання, однак хвороба була пов’язана з проходженням служби та виконанням бойових завдань.
Суд дійшов висновку: формальна причина смерті не завжди є визначальною, якщо доведено зв’язок із захистом Батьківщини під час воєнного стану. Про це пише sud.ua.
У чому суть справи
Розгляд стосувався позову дружини військовослужбовця, який був мобілізований у 2022 році та брав безпосередню участь у бойових діях на сході України. Під час служби у зоні виконання бойових завдань він помер. Згідно з медичними документами, причиною смерті стало гостре захворювання.
Водночас військово-лікарська комісія офіційно встановила причинний зв’язок: хвороба, що призвела до смерті, пов’язана із захистом Батьківщини.
Попри це, родині призначили одноразову грошову допомогу у «звичайному» розмірі — близько 1,86 млн грн. Таке рішення ухвалила комісія при Міністерство оборони України, мотивуючи це тим, що смерть настала не внаслідок поранення чи травми.
Жінка не погодилась і звернулася до суду.
Чому виникла різниця у виплатах
В Україні існують різні підходи до визначення розміру одноразової допомоги родинам військових. За загальним правилом, якщо смерть настала внаслідок захворювання, сума допомоги менша, ніж у випадку загибелі від поранення.
Проте під час воєнного стану діє спеціальний порядок, визначений урядом. Згідно з постановою Кабінет Міністрів України №168, у разі смерті військовослужбовця, пов’язаної із захистом України, родина має право на допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень.
Ключове питання — чи поширюється ця норма на випадки смерті від захворювань.
Позиція суду
Дніпропетровський окружний адміністративний суд став на бік родини військового. Суд зазначив, що вирішальним є не лише медичний діагноз, а обставини, за яких настала смерть.
Серед важливих факторів, на які звернув увагу суд:
військовий проходив службу під час воєнного стану;
він безпосередньо брав участь у бойових діях;
смерть настала в районі виконання завдань;
є офіційний висновок ВЛК про зв’язок захворювання із захистом Батьківщини.
За таких умов смерть не можна вважати «побутовою» або випадковою, відірваною від служби. Суд підкреслив: якщо хвороба розвинулася або загострилася саме через умови служби та виконання бойових завдань, це також підпадає під дію спеціальних гарантій.
Що вирішив суд
Суд визнав протиправним рішення про призначення меншої суми та зобов’язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву родини з урахуванням правової позиції суду.
При цьому суд не став самостійно присуджувати 15 млн грн, оскільки саме призначення виплати належить до повноважень Міноборони. Однак у рішенні прямо вказано, що під час нового розгляду відомство має врахувати висновок про право родини на підвищену допомогу.
Чому це важливо для інших сімей
Це рішення має велике значення для багатьох родин військовослужбовців. Воно підтверджує: смерть від захворювання не позбавляє права на 15 млн грн, якщо доведено, що хвороба пов’язана з проходженням служби та захистом України.
Суд також послався на практику Верховний Суд, який раніше висловлював схожу правову позицію: у період воєнного стану ключовим є зв’язок смерті із виконанням обов’язків із захисту держави, а не лише формальна причина в медичному свідоцтві.
Таким чином, родинам військових у подібних ситуаціях варто уважно вивчати висновки військово-лікарських комісій та, у разі відмови у підвищеній виплаті, звертатися за правовою допомогою. Судова практика поступово формує підхід, за яким держава має враховувати реальні обставини служби, а не лише формальні формулювання у документах.