Питання звільнення з військової служби мобілізованих громадян залишається одним із найбільш дискусійних у юридичній практиці України.
В умовах мобілізації, що триває, багато військовослужбовців стикаються з різними правовими колізіями, пов'язаними з законністю їх призову, а також можливістю звільнення зі служби.
Одним із таких випадків став розгляд Верховним Судом питання законності мобілізації та правомірності звільнення військовослужбовця, покликаного в рамках мобілізації.
Докладніше про те, що Верховний Суд заборонив звільняти зі служби мобілізованих українців, повідомляє "Стіна" з посиланням на Судово-юридичну газету.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу №160/2592/23 за позовом мобілізованого військовослужбовця до районного територіального центру комплектування (ТЦК) та військової частини.
Позивач вимагав визнати протиправними дії на його заклик і зобов'язати військову частину звільнити його зі служби. Проте Верховний Суд ухвалив, що визнання незаконності процедури мобілізації не тягне за собою автоматичне звільнення зі служби.
Верховний Суд зазначив, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною. Це означає, що сам факт визнання протиправності окремих етапів мобілізації не може бути підставою для звільнення зі служби.
Таким чином, навіть якщо суд першої інстанції та апеляційний суд дійшли висновку про незаконність призову, це не означає автоматичного відновлення військовослужбовця у його колишньому статусі цивільної особи.
Позивач стверджував, що під час мобілізації він не проходив медичного огляду, що, на його думку, свідчить про порушення процедури призову. Суд першої інстанції погодився з цим доказом та ухвалив визнати дії ТЦК незаконними, а також зобов'язати військову частину звільнити мобілізованого.
Однак Верховний Суд вважав цей висновок помилковим, зазначивши, що порушення порядку мобілізації не є достатньою підставою для звільнення зі служби.
Розглядаючи цю справу, Верховний Суд наголосив, що відновлення порушеного права має відбуватися виключно у рамках встановлених правовідносин.
У цьому випадку порушення стосувалося процедури мобілізації, проте вимога про звільнення зі служби виходить за межі цих правовідносин. Втручання у правові механізми, що регулюють питання проходження служби, могло б призвести до правового хаосу та ситуації нездійсненності судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав – звільнення зі служби є неефективним. Визнання незаконності окремих аспектів мобілізації не означає, що мобілізований військовослужбовець може бути автоматично звільнений.
Це з тим, що правомірність мобілізації визначається як дотриманням формальних процедур, а й загальними положеннями законодавства про військову службу.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що непроходження медичного огляду не є безумовною підставою для звільнення зі служби. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», для звільнення військовослужбовця за станом здоров'я необхідний офіційний висновок військово-лікарської комісії.
У цьому випадку позивач не надав доказів своєї непридатності до військової служби, що робить вимогу про звільнення необґрунтованою.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції припустилися помилки, задовольнивши позов щодо звільнення зі служби.
Верховний Суд виправив це рішення, вказавши, що визнання незаконності окремих дій під час мобілізації не є підставою для автоматичного звільнення.
Раніше "Стіна" інформувала, якою має бути зарплата, щоб Міноборони видало броню.
Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що влада проговорилася про новий тип економічного бронювання.